Кореспондент і політолог The Times Роджер Бойєс у своїй колонці попереджає, що повномасштабна війна проти України може обернутися політичними проблемами для Володимира Путіна вже після її завершення. Найближчим випробуванням для Кремля автор називає вибори до Державної думи, призначені на 18–20 вересня 2026 року. Партія «Єдина Росія» прагне зберегти конституційну більшість — щонайменше 300 із 450 депутатських місць. Ліберальну партію «Яблуко», яка виступає проти війни, не допустили до партійного голосування.
Що може свідчити про вразливість системи
Бойєс припускає, що слабший результат «Єдиної Росії» може бути сприйнятий елітами як сигнал вразливості режиму. Додатковим фактором автор вважає завершення президентського терміну Путіна у 2030 році, що відкриває дискусію про наступника. Бойєс проводить історичні паралелі: повернення військових після війни з Наполеоном як чинник декабристського руху, поразка в російсько-японській війні передувала революції 1905 року, а масове дезертирство під час Першої світової стало одним із чинників Лютневої революції 1917 року. Виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році відбувалося на тлі кризи, яка завершилася розпадом СРСР.
Соціальні та економічні наслідки війни
Автор вказує на ризик нової мобілізації та складнощі реінтеграції ветеранів. Мобілізація 2022 року спричинила масовий виїзд молодих чоловіків із Росії, а економіка країни стикається з дефіцитом робочої сили. Reuters фіксує проблеми російського бізнесу з пошуком кадрів і погіршення економічних очікувань напередодні парламентських виборів. The New York Times додає, що на п’ятому році повномасштабної війни Росія має сповільнення просування на фронті, зростання витрат і наслідки українських далекобійних ударів.
Залишити відповідь